Для вчителів української мови

Конспект уроку

ТЕМА: Поняття про фразеологізм, його лексичне значення. Джерела українських  фразеологізмів

МЕТА: дати поняття про фразеологізм, формувати вміння розкривати значення сталих словосполучень, визначати їхню роль у власному мовленні; пояснити походження української фразеології; формувати вміння розкривати значення фразеологізмів; збагачувати фразеологічний запас учнів; розвивати образне мислення, еомційну сферу, культуру усного й писемного мовлення; виховувати шанобливе ставлення до Батьківщини та рідної  мови.

ОБЛАДНАННЯ: мультимедійні засоби, картки із завданнями.

ПЕРЕБІГ  УРОКУ

І.Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

(На фоні  мелодії вчитель читає поезію)

Кухлик

Дід приїхав із села, ходить по столиці.

Має гроші – не мина жодної крамниці.

Попрахав він:

-Покажіть

Кухлик той, що з краю.

Продавщиця: - Што? Чево? Я не понімаю.

-Кухлик, люба, покажіть,

Той, що з боку смужка.

-Да какой же кухлік здесь,

Єслі ето кружка!

Дід у руки кухлик взяв

І насупив брови.

-На Вкраїні живете й не знаєте мови.

Продавщиця теж була гостра та бідова:

-У мене єсть свой язик,

Ні к чему мнє мова.

І сказав їй мудрий дід:

Цим пишатися не слід

-Бо якраз така біда в моєї корови;

Має, бідна , язика і не знає мови.

                                               П.Глазовий

-         Працюємо дружно, плідно, сумлінно,

Щоб вивчити рідну мову на відмінно.

- Сьогодні ми з вами  не подорожуємо країною, як на інших уроках, а залишаємося в рідній школі, в цьому затишному класі, аби вдосконалювати наше мовлення.

ІІ.Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань учнів

- Ваше перше завдання – аудіювання. Що ми називаємо аудіюванням? (вид мовленнєвої діяльності, в основі якого слухання і розуміння ).

Зранку пішов дощ. Бабуся зачинила вікно – за ним аж потемніло. Задзвонив телефон. У трубці дівчинка Данка почула хрипкий голос чарівного ворона Крака:

-Алло. Це ти, Данко?

-Так, то я. Доброго ранку! – привіталася Данка.

-Хіба він добрий? Ллє як з відра. Темно стало, хоч в око стрель!

Цього Данка не зрозуміла: нащо стріляти в око – тоді тим більше буде темно, як втратиш око.

-Знаєш,  - випалила Данка, твоя розмова по телефону для мене як грім з ясного неба – це так говорить моя бабуся.

- Або ще кажуть: як сніг на голову, - додав Крак.

-Бабуся так теж іноді каже. Та який там сніг! Дощ, що аж гай гуде! Такий дощ припустив, що аж потемніло в очах! Аж іскри з очей посипалися! – додала Данка.

У слухавці вона почула сміх Крака. – Щось   я не так сказала? – злякалася дівчинка.

- Так-так, - заспокоїв птах. – Це також  так бабуся  говорить? У нас ллє та ллє, скоро почну клювати носом. На сон, певно.

Дівчинка образилася.

-То тобі так нецікаво зі мною балакати, що спати захотів?

-Ой, ні-ні, не клади трубки. Це я так, до слова. Трохи туману напустив.

-Якого ще туману? Немає жодного туману, - здивувалася Данка

-То теж так мовиться, я не дуже чемно висловився.

         Тут розмова перервалася – у трубці гудки. Крака вже не було чути. „Наче вітром його змело”, - подумала Данка і засміялася. Це так сказала би бабуся. (За І.Калинцем)

Післятекстові завдання

До кожного із наведених речень дібрати правильну кінцівку.

1.Вираз як грім з ясного неба означає:

а) зозла, спересердя;

б) напоказ, з метою привернення уваги;

в) несподівано, раптово;

г) наперекір, усупереч комусь.

2.Вираз клювати носом означає:

а) пихато поводитися, зазнаватися;

б) дрімати, засинати;

в) переживати через неприємність;

г) говорити нісенітниці.

3.Напускати туману означає:

а) відчувати тривогу, сум;

б) підлабузнюватися до когось, лестити;

в) навмисне заплутати, перебільшувати;

г) потрапити в безвихідь.

-         Поясніть, яку роль у мовленні відіграють вирази, значення яких ви щойно визначили, та їм подібні (надають мовленню  виразності й образності, без них мовлення не було б яскравим ).  Ці вирази називаються фразеологізмами.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

 - Запишіть у зошитах число, класна робота. Тема уроку „Поняття про фразеологізм, його лексичне значення. Джерела українських  фразеологізмів”

Це потрібно знати: що називається фразеологізмом; джерела походження українських фразеологізмів.

Цього необхідно навчитися: пояснювати значення фразеологізмів і доречно їх уживати.

        

-         Відповідь на питання, що таке фразеологізм ми спробуємо дати відповідь після того, як виконаємо наступне завдання.

ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

-         Прочитайте фразеологічні звороти. Подумайте і скажіть, чи можна передати значення фразеологізму одним словом?

Вдарити по руках – домовитися

Водити за ніс – обманювати

Ні пари з уст – мовчати

Хоч око вийми – темно

Зробити з мухи слона – перебільшувати

-         Спробуйте самостійно дати визначення фразеологізму (це сполучення слів, смисл якого часто дорівнює одному слову – записати у зошит)

-         А якщо змінити окремі слова у фразеологічному звороті, його смисл порушиться чи ні? Наприклад: водити за ніс – водити за руку.

(Фразеологізм – стійке неподільне сполучення слів)

Робота з підручником

Сократична бесіда

Назва роботи походить від давньогрецьго філософа Сократа, який учив афінян мислити, залучаючи їх до своєї бесіди.

Визначте, який з поданих фразеологізмів відповідає слову:

Ніколи

а) тоді як рак свисне; б) дійти до краю; в) бити байдики.

Бідувати

а) у чорта на болоті; б)змотувати вудочки; в) меду не пити.

Викрити

а)хоч око виколи; б) кури  не клюють; в) зірвати маску.

Перемогти

а) терпіти скруту; б) дійти до краю; в) узяти гору.

Голодний

а) і крихти в роті не було; б) одного поля ягоди; в) кинути тінь.

Щасливий

а) сім п’ятниць на тиждень; б) злий геній; в) бути на сьомому небі.    

-         Як ви думаєте, звідки фразеологізми потрапляють у мову?

Робота з таблицею „Джерела української фразеології”

Джерела української фразеології
З народних джерел	Зробив із леміша швайку
З професійно-технічних висловів	З іншої опери; на ловця і звір біжить; де тонко, там і рветься
З релігійних висловів	Терновий вінок
З давньогрецької міфології	Сізіфова праця
Прислів’я та приказки	Любиш кататися – люби й саночки возити
Крилаті вислови видатних осіб, філософів, учених, політичних діячів, письменників	Послухали Лисичку і Щуку кинули у річку (Л.Глібов)
Переклади іншомовних фразеологізмів	Дивитися крізь пальці (з нім.)

Словникова робота

Леміш (наголос падає на другий склад) – частина  плуга або іншого землерийного знаряддя, що підрізує шар землі знизу.

Швайка (наголо на першому складі) – ручний інструмент у вигляді товстої металевої голки на держальні для проколювання отворів, дірок; товсте шило.

Спостереження над мовним матеріалом (вчитель пояснює значення кожного фразеологізма в таблиці)

Трапляється, візьметься хтось, не вміючи, переробляти якусь річ на іншу, кращу, і тільки переведе її на ніщо. Утаких випадках кажуть: зробив із леміша швайку. А говорять так ось чому. Жив колись на селі коваль, що вважав себе за дуже мудрого. Взявся він викувати одному чоловікові леміш. Багато заліза зіпсував, та бачить – нічого не ивходить. „Скую краще сокиру”, - каже чоловікові. Той згодився. Тай сокира не  виходить. „Ні, краще не сокиру, а серп”, - вирішив коваль і став кувати серп. Кував, кував і врешті каже: „Хай уже буде швайка”. Однак і швайка не вийшла. „Скую тобі пшик”, - заявив коваль наостанку. Узяв маленький шматочок заліза, який лишився з усього, що призначалося для леміша, розпік його і кинув у діжку з водою. Залізо як зашипить. „От тобі і пшик”. 

Лінгвістична гра ”Пазли”

(На дошці записані фразеологізми)

Визначити їхнє лексичне значення та джерело походження. Скласти з поданих слів фразеологізми.

Бути чи не бути. Ахіллесова п’ята. Троянський кінь. Розмотати клубок. Грати першу скрипку. Не питаючи броду, не сунься у воду. Міняти шило на швайку. Пливти за течією. Язиката Хвеська. Адамові діти. Олімпійській спокій. Золоте руно.

Інтелектуальна п’ятихвилинка „Зрозумій”

Декілька учнів читають напам’ять  поезію Грицька Бойка „Веремій”, інші мають знайти в тексті улюблені фрази дідуся і пояснити, чому вони викликали непорозуміння дітей.

Поки більшість учнів виконують завдання  інтелектуальної п’ятихвилинки, інші працюють за компьютерами.

Подані речення закінчіть за допомогою фразеологізмів, поданих у довідці.

Місто він своє знає як ... Нові будинки ростуть як ... Крутиться зранку до вечора як ... Схожі ми з сестрою як ... Дізнавшись, що починається футбол, Сашка як ...

Довідка:  муха в окропі, свої п’ять пальців, вітром здуло, гриби після дощу,  дві краплі води.

Гра „Розкодувальник”

-         З’ясуйте лексичне значення поданих фразеологізмів, закодованих у малюнках. Яке походження мають ці фразеологізми? ( море по коліна, купатися в золоті, поцілувати замок, легкий хліб, п’яте колесо до воза, ловити гав, кинути якір, слон і моська)

V. Підведення підсумків уроку

VІ. Пояснення  домашнього завдання

Опрацювати зміст параграфу, виконати письмово вправу, підготувати ілюстрацію до одного з фразеологізмів.