ДО УВАГИ ОДИНАДЦЯТИКЛАСНИКІВ!!!

ДО УВАГИ  ВИПУСКНИКІВ!!!

Сім батьківських заповідей

1.    Не вважайте дитину своєю власністю.

2.    Любіть її такою, якою вона є, навіть якщо вона не надто талановита, не в усьому досягає успіху...

3.    Не очікуйте, що вона виросте саме такою, якою хочете ви, - допоможіть їй стати собою.

4.    Запам’ятайте: найголовніший ваш обов’язок – розуміти й втішати.

5.    Не переймайтесь, якщо не можете чогось зробити для сина чи дочки. Найгірше, якщо можете, але не робите.

6.    Усвідомте: для дитини зроблено не все.

7.    Не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя своїй дитині, вона віддячить вашим онукам.

Для батьків та на допомогу класним керівникам

Шановні батьки!

Підлітковий вік -  вік Вашої дитини, дуже відповідальний для її подальшого розвитку, становлення.  Саме в цей період дитина  починає ставати дорослою: визначається у світі цінностей,  активно набуває досвід спілкування,  відкриває  та стверджує свою унікальну й неповторну  особистість. Саме в цьому віці важливо зробити свідомий вибір орієнтирів свого майбутнього, картинка цього  бажаного майбутнього повинна стати   більш чіткою та особистісною. Для цього потрібно визначитися й у виборі професійного напрямку.

Сподіваємось, що надана Вам інформація допоможе зорієнтуватися  в   цій ситуації, зрозуміти, яким чином Ви можете допомогти Вашій дитині.

Кроки  до  професійного самовизначення

1. Спостерігати за  інтересами, здібностями, темпераментом, особливостями  пам’яті, уяви сина (дочки).

2. Прислухатися до їхніх  відчуттів, бажань, інтуїції.

3.Визначити  професійний напрямок, або кілька професій, які подобаються, до яких є потяг, існують принципові можливості успішного їх освоєння та працевлаштування.

4.Шукати якнайбільше інформації про цей напрямок,  професії, знайомитися з людьми, які їх представляють.

5.Спробувати знайти можливість для спостережень дитини за  діяльністю  спеціалістів.

6. Визначити фізичні  характеристики та психологічні якості, необхідні для кожної з  цих професій.

7.„Приміряти” на свою дитину  ці види діяльності.

8.Скласти список суттєвих можливостей професій (наприклад, можливість спілкування з багатьма людьми, поїздки за кордон, висока платня, тощо), та складнощів (високе навантаження, ненормований робочий час,  значне фізичне навантаження, тощо) і допомогти  проаналізувати сину (дочці) їх, співвіднести з життєвою метою, очікуваннями, мріями. Порівняти, зважити всі „плюси” й „мінуси”.

9.Зробити остаточний  вибір.

10.Розпланувати кроки до бажаного, продумавши й запасний варіант та впевнено разом  йти до мети.

Познайомтесь з типовими помилками  підлітків в ситуації вибору професії для того, щоб їх уникнути :

·        Поділ професій на «престижні» і «непрестижні».

·        Ототожнення навчального предмета з професією.

·        Перенесення ставлення до людини на професію.

·        Спонтанний вибір лише під чиїмось впливом.

·        Неправильне уявлення про характер праці в певній трудовій діяльності.

·        Вибір під впливом  певних обставин.

·        Думки про легке життя.

Для вчителів української мови

Конспект уроку

ТЕМА: Поняття про фразеологізм, його лексичне значення. Джерела українських  фразеологізмів

МЕТА: дати поняття про фразеологізм, формувати вміння розкривати значення сталих словосполучень, визначати їхню роль у власному мовленні; пояснити походження української фразеології; формувати вміння розкривати значення фразеологізмів; збагачувати фразеологічний запас учнів; розвивати образне мислення, еомційну сферу, культуру усного й писемного мовлення; виховувати шанобливе ставлення до Батьківщини та рідної  мови.

ОБЛАДНАННЯ: мультимедійні засоби, картки із завданнями.

ПЕРЕБІГ  УРОКУ

І.Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

(На фоні  мелодії вчитель читає поезію)

Кухлик

Дід приїхав із села, ходить по столиці.

Має гроші – не мина жодної крамниці.

Попрахав він:

-Покажіть

Кухлик той, що з краю.

Продавщиця: - Што? Чево? Я не понімаю.

-Кухлик, люба, покажіть,

Той, що з боку смужка.

-Да какой же кухлік здесь,

Єслі ето кружка!

Дід у руки кухлик взяв

І насупив брови.

-На Вкраїні живете й не знаєте мови.

Продавщиця теж була гостра та бідова:

-У мене єсть свой язик,

Ні к чему мнє мова.

І сказав їй мудрий дід:

Цим пишатися не слід

-Бо якраз така біда в моєї корови;

Має, бідна , язика і не знає мови.

                                               П.Глазовий

-         Працюємо дружно, плідно, сумлінно,

Щоб вивчити рідну мову на відмінно.

- Сьогодні ми з вами  не подорожуємо країною, як на інших уроках, а залишаємося в рідній школі, в цьому затишному класі, аби вдосконалювати наше мовлення.

ІІ.Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань учнів

- Ваше перше завдання – аудіювання. Що ми називаємо аудіюванням? (вид мовленнєвої діяльності, в основі якого слухання і розуміння ).

Зранку пішов дощ. Бабуся зачинила вікно – за ним аж потемніло. Задзвонив телефон. У трубці дівчинка Данка почула хрипкий голос чарівного ворона Крака:

-Алло. Це ти, Данко?

-Так, то я. Доброго ранку! – привіталася Данка.

-Хіба він добрий? Ллє як з відра. Темно стало, хоч в око стрель!

Цього Данка не зрозуміла: нащо стріляти в око – тоді тим більше буде темно, як втратиш око.

-Знаєш,  - випалила Данка, твоя розмова по телефону для мене як грім з ясного неба – це так говорить моя бабуся.

- Або ще кажуть: як сніг на голову, - додав Крак.

-Бабуся так теж іноді каже. Та який там сніг! Дощ, що аж гай гуде! Такий дощ припустив, що аж потемніло в очах! Аж іскри з очей посипалися! – додала Данка.

У слухавці вона почула сміх Крака. – Щось   я не так сказала? – злякалася дівчинка.

- Так-так, - заспокоїв птах. – Це також  так бабуся  говорить? У нас ллє та ллє, скоро почну клювати носом. На сон, певно.

Дівчинка образилася.

-То тобі так нецікаво зі мною балакати, що спати захотів?

-Ой, ні-ні, не клади трубки. Це я так, до слова. Трохи туману напустив.

-Якого ще туману? Немає жодного туману, - здивувалася Данка

-То теж так мовиться, я не дуже чемно висловився.

         Тут розмова перервалася – у трубці гудки. Крака вже не було чути. „Наче вітром його змело”, - подумала Данка і засміялася. Це так сказала би бабуся. (За І.Калинцем)

Післятекстові завдання

До кожного із наведених речень дібрати правильну кінцівку.

1.Вираз як грім з ясного неба означає:

а) зозла, спересердя;

б) напоказ, з метою привернення уваги;

в) несподівано, раптово;

г) наперекір, усупереч комусь.

2.Вираз клювати носом означає:

а) пихато поводитися, зазнаватися;

б) дрімати, засинати;

в) переживати через неприємність;

г) говорити нісенітниці.

3.Напускати туману означає:

а) відчувати тривогу, сум;

б) підлабузнюватися до когось, лестити;

в) навмисне заплутати, перебільшувати;

г) потрапити в безвихідь.

-         Поясніть, яку роль у мовленні відіграють вирази, значення яких ви щойно визначили, та їм подібні (надають мовленню  виразності й образності, без них мовлення не було б яскравим ).  Ці вирази називаються фразеологізмами.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

 - Запишіть у зошитах число, класна робота. Тема уроку „Поняття про фразеологізм, його лексичне значення. Джерела українських  фразеологізмів”

Це потрібно знати: що називається фразеологізмом; джерела походження українських фразеологізмів.

Цього необхідно навчитися: пояснювати значення фразеологізмів і доречно їх уживати.

        

-         Відповідь на питання, що таке фразеологізм ми спробуємо дати відповідь після того, як виконаємо наступне завдання.

ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

-         Прочитайте фразеологічні звороти. Подумайте і скажіть, чи можна передати значення фразеологізму одним словом?

Вдарити по руках – домовитися

Водити за ніс – обманювати

Ні пари з уст – мовчати

Хоч око вийми – темно

Зробити з мухи слона – перебільшувати

-         Спробуйте самостійно дати визначення фразеологізму (це сполучення слів, смисл якого часто дорівнює одному слову – записати у зошит)

-         А якщо змінити окремі слова у фразеологічному звороті, його смисл порушиться чи ні? Наприклад: водити за ніс – водити за руку.

(Фразеологізм – стійке неподільне сполучення слів)

Робота з підручником

Сократична бесіда

Назва роботи походить від давньогрецьго філософа Сократа, який учив афінян мислити, залучаючи їх до своєї бесіди.

Визначте, який з поданих фразеологізмів відповідає слову:

Ніколи

а) тоді як рак свисне; б) дійти до краю; в) бити байдики.

Бідувати

а) у чорта на болоті; б)змотувати вудочки; в) меду не пити.

Викрити

а)хоч око виколи; б) кури  не клюють; в) зірвати маску.

Перемогти

а) терпіти скруту; б) дійти до краю; в) узяти гору.

Голодний

а) і крихти в роті не було; б) одного поля ягоди; в) кинути тінь.

Щасливий

а) сім п’ятниць на тиждень; б) злий геній; в) бути на сьомому небі.    

-         Як ви думаєте, звідки фразеологізми потрапляють у мову?

Робота з таблицею „Джерела української фразеології”

Джерела української фразеології
З народних джерел	Зробив із леміша швайку
З професійно-технічних висловів	З іншої опери; на ловця і звір біжить; де тонко, там і рветься
З релігійних висловів	Терновий вінок
З давньогрецької міфології	Сізіфова праця
Прислів’я та приказки	Любиш кататися – люби й саночки возити
Крилаті вислови видатних осіб, філософів, учених, політичних діячів, письменників	Послухали Лисичку і Щуку кинули у річку (Л.Глібов)
Переклади іншомовних фразеологізмів	Дивитися крізь пальці (з нім.)

Словникова робота

Леміш (наголос падає на другий склад) – частина  плуга або іншого землерийного знаряддя, що підрізує шар землі знизу.

Швайка (наголо на першому складі) – ручний інструмент у вигляді товстої металевої голки на держальні для проколювання отворів, дірок; товсте шило.

Спостереження над мовним матеріалом (вчитель пояснює значення кожного фразеологізма в таблиці)

Трапляється, візьметься хтось, не вміючи, переробляти якусь річ на іншу, кращу, і тільки переведе її на ніщо. Утаких випадках кажуть: зробив із леміша швайку. А говорять так ось чому. Жив колись на селі коваль, що вважав себе за дуже мудрого. Взявся він викувати одному чоловікові леміш. Багато заліза зіпсував, та бачить – нічого не ивходить. „Скую краще сокиру”, - каже чоловікові. Той згодився. Тай сокира не  виходить. „Ні, краще не сокиру, а серп”, - вирішив коваль і став кувати серп. Кував, кував і врешті каже: „Хай уже буде швайка”. Однак і швайка не вийшла. „Скую тобі пшик”, - заявив коваль наостанку. Узяв маленький шматочок заліза, який лишився з усього, що призначалося для леміша, розпік його і кинув у діжку з водою. Залізо як зашипить. „От тобі і пшик”. 

Лінгвістична гра ”Пазли”

(На дошці записані фразеологізми)

Визначити їхнє лексичне значення та джерело походження. Скласти з поданих слів фразеологізми.

Бути чи не бути. Ахіллесова п’ята. Троянський кінь. Розмотати клубок. Грати першу скрипку. Не питаючи броду, не сунься у воду. Міняти шило на швайку. Пливти за течією. Язиката Хвеська. Адамові діти. Олімпійській спокій. Золоте руно.

Інтелектуальна п’ятихвилинка „Зрозумій”

Декілька учнів читають напам’ять  поезію Грицька Бойка „Веремій”, інші мають знайти в тексті улюблені фрази дідуся і пояснити, чому вони викликали непорозуміння дітей.

Поки більшість учнів виконують завдання  інтелектуальної п’ятихвилинки, інші працюють за компьютерами.

Подані речення закінчіть за допомогою фразеологізмів, поданих у довідці.

Місто він своє знає як ... Нові будинки ростуть як ... Крутиться зранку до вечора як ... Схожі ми з сестрою як ... Дізнавшись, що починається футбол, Сашка як ...

Довідка:  муха в окропі, свої п’ять пальців, вітром здуло, гриби після дощу,  дві краплі води.

Гра „Розкодувальник”

-         З’ясуйте лексичне значення поданих фразеологізмів, закодованих у малюнках. Яке походження мають ці фразеологізми? ( море по коліна, купатися в золоті, поцілувати замок, легкий хліб, п’яте колесо до воза, ловити гав, кинути якір, слон і моська)

V. Підведення підсумків уроку

VІ. Пояснення  домашнього завдання

Опрацювати зміст параграфу, виконати письмово вправу, підготувати ілюстрацію до одного з фразеологізмів.

Для класних керівників (Знайшла цікавий матеріал. Якщо знадобиться, буду рада)

Для одинадцятикласників (підготовка до ЗНО)

Фразеологізми, які можуть трапитись у ЗНО

з української мови та літератури (частина перша)

Аж за вухами лящить- їсти з апетитом.

Аж молоко кисне - про щось неприємне, бридке.

Антимонії розводити - вести пусту затяжну балаканину, зволікати справу; панькатися.

Байди (байдики) бити - ледарювати, нічого не робити

Баляндраси (баляси) нести (точити) - займатися пустою балаканиною, розповідати щось смішне.

Берега пуститися - втратити почуття міри; здатися на ласку долі.

Бите око - натренований зір (часто професійна навичка), вміння швидко щось помітити.

Бити у вічі - вражати (часто неприємно).

Біла кістка - іронічне визначення великого панства, аристократії.

Бісики пускати - вигравати очима, кокетуючи поглядати, залицятися.

Блудна вівця - той, хто відбився від гурту, збився з правильного шляху (у моральному розумінні).

Брати (узяти) бика за роги - сміливо, рішуче братися за справу, починаючи з основного, найважливішого.

Брати (узяти, приймати) до серця - гаряче, боляче реагувати на щось; ставитися співчутливо, із зацікавленістю.

Брати (хапати) за жабри - ставити в безвихідне становище, брати міцно у свої руки; піймати на чомусь, звинуватити.

Брати (узяти) за живіт - дошкуляти; корчитися від заздрощів, скупості, страху, досади .

Будуть люди (не буде людей) (з кого) - про досягнення певного громадського становища; буде (чи не буде) людина суспільно корисною; житиме (чи ні) за нормами існуючої моралі; досягне успіху в оволодінні професією (чи ні) і т. д.

Велика риба (птиця); велике цабе - впливова, поважна особа (часто іронічне).

Вилами по воді писане - про щось невиразне, непевне, сумнівне.

Виміняти шило на швайку - поміняти маловарту річ на гіршу, зробити недоцільний вчинок.

Вітер (дюдя) свистить у кишенях (у гаманці)- про відсутність грошей.

Вітра в решеті дарувати (дати) - нічого не дати.

Воду варити (виварювати)- знущатися.

Вуха нагострити (наставляти) - бути насторожі, прислухатися, бути уважним; бути напоготові до чогось.

Глек (горщик) розбити - порвати дружбу, добрі взаємини; посваритись.

Груші на вербі - безглузда вигадка; щось неможливе.

Де козам роги правлять - дуже далеко, на засланні.

Де раки зимують (знати, чути)- 1. Пізнати горе в житті, мати досвід. 2. Знати, де можна поживитися; бути хитрим, спритним.

Держати (тримати) хвіст бубликом - бадьоритись, не падати духом.

Дерти носа - пишатися, погордливо ставитись до інших.

До часу глечик носить воду - всьому буває кінець; ніщо не вічне; застереження від надмірностей у чомусь.

Дорога (шлях) терном заросла - про неможливість повернення додому, до щасливого минулого чи про неможливість досягти бажаного.

Дорого не взяти - зробити щось, не задумуючись.

Драти горло (рот) - кричати.

Життя коромислом - безладне, безтурботне життя з гулянками.

З голими руками - без нічого; бути дуже бідним.

З мосту та в воду (пхнути, упасти) - на згубу, на погибель.

З неба (з місяця) впасти (звалитися) - з'явитися несподівано.

Залити сала за шкуру - заподіяти багато горя, зла.

Знову за рибу гроші - настирливо повторювати уже відоме.

Золоте верб'я (гілля) росте - твориться щось неймовірне, немає ладу.

Зробити з лемеша швайку - велику справу, річ перевести на дрібницю.

Зуби сушити (продавати) - усміхатися, сміятися.

І риби наловити, і ніг не замочити - бути дуже спритним (у негативному значенні), уміти ховати сліди.